Фотозвіти дитячих робіт до відеозанять.

30 листопада. Всесвітній день домашніх тварин. Фотовиставка.

Заняття Дитина в соціумі. Право дитини на любов. КЗДО "Мрія"

Заняття з математики. Порядкова і кількісна лічба. Величина. КЗДО "Мрія"

10 кроків,щоб стати кращими батьками.

Математика. Число 4 і цифра 4. Старша група. КЗДО "Мрія"

Консультація для батьків. " Що таке самостійність?"

 Що таке самостійність?

(консультація для батьків)

Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі педагоги та психологи мають на увазі: 

• Вміння діяти без допомоги оточуючих;

• Здібність до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за їх наслідки;

• Вільний прояв своєї думки та позиції, незалежно від можливої реакції інших людей.

     А оскільки людина – істота соціальна, важливо виховувати самостійність у дитини із поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки. Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природне бажання малюка все спробувати і дізнатися. Не перешкоджаючи гармонійному розвитку, вам вдасться виростити сильну, активну та цілеспрямовану особистість.

В педагогічній системі М. Монтесорі самостійність розглядається як біологічна риса, що притаманна дитині з перших днів її життя, яку можна вгледіти як в умінні тримати голову (2,5-3 місяці), так і в комунікативних навиках (2-3 роки). Необхідно вчасно виявити перші прагнення до автономності та підтримати їх, заклавши тим самим основу для формування самостійності у дітей.

1. До досягнення 3-річного віку дитина має оволодіти елементарними

навичками самообслуговування: їсти, одягатися/роздягатися, вмиватися, складати речі/іграшки. Також для цього періоду характерний прояв свободи вибору – одежі чи іграшок для прогулянки, улюбленого посуду для їжі, улюблених місць для дозвілля на вулиці.

2. Виховання самостійності у дітей полягає в тому, аби

підтримати бажання проявляти свою незалежність та відтворювати сценки із дорослого життя. Розширте його межі, залучаючи до щоденних справ, які з допомогою казок та ігор трансформуються у захоплюючі пригоди.

3. Старшим діткам поручайте виконувати щоденні обов’язки, що

стосуються всієї родини. У цьому віці приходить усвідомлення власної відповідальності за дії, можливість аналізувати результати та помилки.

Як привчити дитину до самостійності: інструкція для батьків

• Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому;

• Заохочуйте ініціативу: хваліть за вимиту підлогу (нехай і з калюжами) чи вдягнену самостійно сукню (можливо, задом наперед);

• Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини пересторогами та заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору;

• В ситуаціях, що постійно повторюються дозвольте обирати, не забуваючи про відчуття міри. Так, малюк має право обрати футболку із трактором чи тваринами для виходу на вулицю, рис чи картопляне пюре на обід. Відмову їсти суп із котлетою на користь шоколадного батончика коректно відхиліть, аргументуючи свою позицію;

• Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі. Адже тільки в результаті багаторазового повторення та аналізу своїх невдач можна навчитися будь-чому;

• Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки;

• Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка. «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.

Самостійність у виборі одягу та одяганні:

• Організуйте зручні шафки для одягу, нехай в них будуть низькі полки, щоб дитині було зручніше дотягнутися, зручні вішалки, поперечини. Якщо речі будуть для дитини доступні, незалежність у виборі одягу неодмінно з'явиться!

• Вибирайте дитяче взуття та одяг зі зручними застібками, кнопками, різними липучками. Светри і футболки з вільною горловиною, шорти і штани на резинці. Дитина зможе одягатися без вашої допомоги легко і швидко.

• Розподіліть по шафках сезонний одяг.

• Покажіть дитині куди потрібно складати одяг для прання.

Самостійність в гігієнічних процедурах:

• У ванній розподіліть на низькому рівні: рушник. Також вам знадобиться підставка або стільчик, щоб дитині було зручно дотягнутися до крана.

• Насадка для унітазу або горшок також повинні бути в постійному доступі для малюка.

Самостійність в їжі:

• Створіть на кухні спеціальну дитячу зону: шафка або поличка, де буде зберігатися посуд малюка.

• Використовуйте скляний і керамічний посуд, покажіть дитині, як з ним поводитися.

• Готуйте таку їжу, яку ваш малюк може їсти без труднощів.

• Дозволяйте дитині допомагати в вам в приготуванні їжі та прибиранні.

Самостійність під час сну:

• Дитяче ліжко повинно бути низьким та відкритим, таку зону сну дитина вільно зможе залишати за бажанням, також як і повертатися.

• Придумайте ритуал, який буде повторюватися кожен вечір, наприклад чай, читання книги, перегляд мультфільму. Таким чином Вам не потрібно буде щодня нагадувати про те, що прийшов час для сну.

Самостійність в дозвіллі та іграх:

• Організуйте в дитячій кімнаті зручні зони зберігання іграшок. Прибирайте по-далі ті іграшки, з якими малюк вже не грає, так йому буде набагато легше наводити порядок.

• Ігри, альбоми для малювання та інші приналежності повинні бути в найближчому вільному доступі.

• Поставте в дитячій кімнаті предмети для прибирання, совок, щітка, для самостійного прибирання сміття зі столу і статі.

Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки. Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».

Мнемотехніка. Вивчення вірша "Друзі". Старша група. КЗДО "Мрія"

Заняття Ознайомлення з навколишнім. "Як лісові звірі готуються до зими"....

Поради."Як батькам вберегти дітей від психологічної травми під час війни."

 

Як батькам вберегти дітей від психологічної травми під час війни: поради

Війна може травмувати дитячу психіку, але цьому можна запобігти. Лише 5 простих правил можуть врятувати вашу малечу від психологічних проблем в майбутньому. 

Про них розказала голова громадської спілки "Освіторія" Зоя Литвин. Вона зазначила, що інструкцію розробила за матеріалами Інституту когнітивно-поведінкової терапії. 

Як легко, але дієво батькам підтримати психіку дитини?

   1.Бути поруч 

   2.Бути прикладом

Діти наслідують манеру долати стрес. Тому від того, як батьки можуть дати раду з критичними ситуаціями залежить, як їх долатиме дитина. Це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову

3.Спілкуватися

Вкрай важливо допомогти дітям зрозуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні. Це про те, щоб говорити з малечою з повагою до їхніх почуттів та переживань, до внутрішньої мудрості. А ще – слухати, що вони говорять, та чесно відповідати на їхні питання.

 4.Залучати до побуту

 Все залежать від того, де ви зараз: вдома чи у бомбосховищі. Але крізь можна придумати заняття:

• вчитися;
• малювати;
•  читати/слухати казки, 
• гратися (у різні способи, і не лише в телефоні);
•  допомагати по дому;
•  молитися;
•  робити добрі справи;
• займатися спортом тощо.

Корисна діяльність зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. Це важливо не лише дітям, але й дорослим.

5.Відновлюватися

Обов’язково треба мати  щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.). Щось таке, що нагадує у ці темні часи про Світло правди, любові, мужності. І про те, що це Світло неминуче переможе.

Заняття Ознайомлення з навколишнім.Тема: Планета Земля. КЗДО "Мрія"

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ!Відео для перегляду.

Інтегроване заняття з художньої літератури та математики. "Математичний...

Мультфільм «Просто так» українською мовою. До дня дитини.

Найактивніші дітки виготовили "Квітку толерантності".

КАЗКА ПРО ДОБРОТУ для дітей. Римована аудіоказка / Тімака казки для дітей.

Консультація для батьків: «Як впливають звуки природи на наше здоров’я»

Консультація для батьків:«Як впливають звуки

природи на наше здоров’я» 

Сьогодні життя наповнене настільки різними стресами. Причин багато для

виникення стресу. Хто живе в великих містах, то на організм впливають шум

сучасного міста.На здоров’я людини він впливає як на розумовий так і

фізичний стан. Також може вплинути до різних порушень, так це може бути

порушення сну, морально, фізичне.

 На наш організм природа може надати теравпітичний вплив. Природні звуки

,а це шум моря, спів пташок можуть позитивно  впливати на важливі системи

людини. Природні звуки допомагають розслабити розум, тіло, зняти стрес і

напруження. Багато було проведено досліджень стосовно звуків природи, і ці

дослідження довели що позитивний вплив спокійної музики  добре впливає

на  сон. Сьогодні хочу запропонувати вам слухати  тільки ніжну , спокійну

,музику природи десь так за хвилин30-40 до засинання. Завдяки цьому ви

отримаєте позитивні емоції, а також заспокійливий природний засіб. Ви

побачити як змінеться ваш стан, що дихання стає рівним і глибоким, тиск

кров’яний вирівнюється , голова наповнюється радісними та світлими

почуттями, активівузувати область мозку. Хто  страждає депресією, то 

музика природи піднімає настрій, почуття депресії можна  зменшити до 25%-

30% якщо прослуховувати спокійну, приємну музику. Також звуки природи

розслабляють тіло і розум, підсилює імунну систему, це дуже важно для

дітей. Також можна поєднувати музику з іншими методам лікування. У

кожного із нас є свої уподобання до вибору музики, але необхідно 

прислуховуватись до свого організма, вибирати музику, звуки природи, які

доставляють радість всім. Звуки природи  дуже цікаві для малечі, тому  і необхідно прислуховуватись до музики природи!

Заняття Ознайомлення з природним довкіллям. Тема " Осінні квіти". КЗДО "...

Інформація для батьків. " Толерантність -це..."

 

Дитина в соціумі. "Хоч дитина ще мала ,а вже маю я права" КЗДО "Мрія"

Консультація для батьків " Як навчити дитину розповідати"

Багато дітей не можуть чітко і правильно сформулювати свою думку, опи­сати подію, висловити свої емоції. Тому важливо з раннього віку розвивати зв’язне мовлення дитини — спонукати її спілкуватися, розповідати про поба­чене, ділитися своїми враженнями.

Педагоги та психологи пропонують такі поради щодо того, як навчити дітей розповідати:

• Долучайте дитину до розповідання казки. Проговорюйте речення не до кінця і дайте дитині змогу закінчити думку, доповнивши речення одним чи кількома словами.
• Розпочинайте переказування із невеликих за обсягом текстів із про­стим сюжетом, наприклад, казок.
• Допомагайте дитині розповідати, ставлячи уточнювальні запитання.
• Не квапте дитину, дайте їй змогу подумати, що вона хоче сказати, пригадати й відтак висловитися.
• Переглядайте разом мультфільми, відвідуйте лялькові вистави. Піс­ля перегляду обговорюйте сюжет, пропонуйте дитині описати пер­сонажів — їхню зовнішність, характер. Навчайте дитину виражати свої емоції, а для цього розповідайте їй про власні враження від пе­регляду.

• Використовуйте для мовленнєвої роботи з дитиною сюжетні карти­ни до відомих їй літературних творів.
• Спочатку разом обговорюйте картину, а відтак попросіть дитину самостійно розповісти про те, що на ній зображено, чи про окремий її фрагмент. Ефективним методом розвитку зв’язного мовлення є розповідання за серіями сюжетних картин на основі літературних творів (методика Алли Богуш, Наталії Гавриш).
• Навчайте дитину вигадувати сюжетні розповіді, наприклад, про іграшки, персонажів відомих казок, мультфільмів тощо.
• Нагадуйте дитині про певні події з її досвіду та пропонуйте розпові­сти про них.
• Стежте, щоб дитина говорила повними поширеними реченнями, і відповідно висловлюйтеся самі. Адже діти копіюють мовлення до­рослих.
  
  
  

Інформація для батьків до дня української мови та писемності.

Фотозвіт від дітей до заняття "Калина - символ України"

Консультація для батьків "Як зменшити використання електроенергії"

Ознайомлення з природним довкіллям.Старша група." Похід до Карпат." КЗДО...

Дитина в соціумі.Калина - символ України.КЗДО "Мрія"

Фотозвіти дитячих робіт.

Ознайомлення з природним довкіллям."Де живуть вітаміни? "КЗДО "Мрія"

Весела математика. Закріплення числа 3 і цифри 3. КЗДО "Мрія"

Консультація для батьків «Профілактика шкільної дезадаптації у дітей старшого дошкільного віку»

«Профілактика шкільної дезадаптації у дітей старшого дошкільного віку»

     Вступ до школи повністю перебудовує життя дитини. Вона потрапляє у нові соціальні умови. Змінюється звичайний спосіб її життя, з’являються нові стосунки, як з дорослими, так і з однолітками. Пов’язані з цим внутрішні особистісні кризи обумовлюються, насамперед, напруженням особистісних стосунків і неминучими у такій ситуації конфліктами. Адже пошук шляхів визнання часто призводить до помилкових вчинків, невдач, а відтак – до підвищення тривожності.

    Тривожність, що посилюється, може сприяти формуванню таких стійких рис особистості, як невпевненість у своїх можливостях, занижена самооцінка, пасивність тощо. Дитина здебільшого перебуває у стані занепокоєння і боїться зробити щось не так. З огляду на такий емоційний стан гостро постає питання успішної адаптації дитини до школи. Така ситуація зазвичай супроводжується появою неадекватних механізмів пристосування, які називаються шкільною дезадаптацією.

Варіанти шкільної дезадаптації

1. Дезадаптація — як невстигання. 

Причина — педагогічна занедбаність. Тут величезна провина дорослих, бо вони неуважні чи байдужі до того, як у дитини формуються навички і вміння.

2. Дезадаптація як невміння дітей довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги.

Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне виявляється в емоційних дітей, які відрізняються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдання, припускаються безлічі помилок, неуважні, загальмовані. Це є наслідок сімейного виховання — «вседозволеності», тобто діти прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності.

3. Дезадаптація як невміння дітей увійти в темп шкільного життя. Учні, які соматично ослаблені, часто стомлюються, невитримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.

Тобто, проявами шкільної дезадаптації є труднощі у навчанні, порушення у взаєминах з однокласниками, відмова дитини ходити до школи, симптоми соматичних захворювань.

       Одним з головних чинників, що впливають на адаптацію дитини до умов шкільного навчання, є правильне уявлення про школу. Отже, до моменту вступу до школи дитина повинна мати уявлення про те, що її чекає і як відбувається навчання. І ще дуже важливо, щоб у дитини було бажання вчитися. 

    Для профілактики тривожності, а отже, і шкільної дезадаптації, важливо заздалегідь готувати дітей до шкільного життя, обговорювати з ними можливі ускладнення, вчити конструктивно розв’язувати проблеми, які постають.

    Важливо, щоб відомості про шкільне життя були зрозумілі дітям. Але ще важливіше створити такі умови, за яких діти змогли б «прожити» роль учня, відчути і «приміряти» правила шкільного життя на себе. Тож у роботі з дітьми бажано використовувати не лише бесіди про школу, а й читання, розігрування казок, психологічні етюди, сюжетно – рольові ігри тощо. Така робота корисна, насамперед, тим, що вчить дитину розуміти емоції інших людей та керувати власними емоціями.

     Через казку дошкільників легко ознайомити зі шкільними атрибутами, правилами поведінки, роллю вчителя у школі. Таким чином діти вчаться конструктивно взаємодіяти з іншими дітьми, поступатися за одних обставин і не поступатися за інших. Набуті комунікативні навички і знання значно полегшують у майбутньому адаптацію до нових умов.