Інформація «Як уберегти дитину від хвороб»

 Унаслідок недотримання правил гігієни найчастіше розвиваються гострі та хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту з проявами діареї та закрепів, гельмінтози, педикульоз, дерматити, фолікуліт, грибкові ураження шкіри ніг та нігтів, захворювання слизової оболонки ротової порожнини, ясен та зубів, горла (стоматит, гінгівіт, карієс, ангіна), паразитарні захворювання.

Вчіть дітей не торкатися обличчя, волосся, носа, рота, очей та вух забрудненими руками. Патогенні організми часто поширюються, коли дитина торкається предмета, забрудненого мікроорганізмами, а потім торкається власного обличчя, очей, носа або рота.

Запобігти поширенню респіраторних інфекційних хвороб допоможе дотримання правил гігієни при чханні та кашлі. Вчіть дітей під час чхання або кашлю прикривати рот та ніс одноразовою паперовою серветкою або паперовим носовичком та викидати їх у смітник одразу після використання. Якщо серветки немає, не можна закривати обличчя руками, краще зробити це за допомогою рукава чи зігнутої у лікті руки. Не варто користуватися носовичками з тканини, оскільки на них мікроорганізми можуть накопичуватися та розмножуватися. Після чхання та кашлю потрібно регулярно мити руки. У разі відсутності такої можливості, використовувати одноразові серветки з антисептичними розчином або розчин розпилити безпосередньо на руки та витерти сухою паперовою серветкою, а за відсутності – сухою та чистою тканиною.

Перше та основне правило гігієни – регулярне миття рук з милом, особливо перед кожним прийманням їжі, після відвідування туалету та повернення з громадських місць. Змалечку дітям варто пояснювати, що людина бере руками різні предмети: олівці, книги, зошити, м’ячі, гладить тварин, торкається меблів та ручок дверей тощо. На всіх цих предметах є бруд та мікроби, які часто залишаються на шкірі пальців та долоні. Якщо їсти немитими руками чи торкатися обличчя, збудники хвороб можуть потрапити в організм.

Дотримуючись п'яти простих порад, дитина захистить свій організм від збудників поширених хвороб: спершу потрібно намочити руки водою, потім намилити до утворення піни, ретельно потерти протягом щонайменше 20 секунд, змити та витерти насухо одноразовою серветкою.

Догляду потребують і нігті на пальцях рук та ніг. Дітей потрібно вчити регулярно підстригати та чистити нігті, а також не дозволяти гризти нігті.

Коли дитина бачить, що рідні дотримуються правил гігієни, то й сама їх дотримується. Тому батьки зобов'язані не лише вчити дитину, а й самі суворо дотримуватися простих правил гігієни.

Консультація«Шляхи формування самостійності дітей вдома»

«Я САМ!»: ЦІННІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Для розвитку почуття самостійності у дітей дорослим не доведеться робити неможливого. Отримати результат можна за умови дотримання кількох простих правил, які можна згрупувати в 2 напрямки.

«Так», як основа прогресу 

Завжди знаходити час для похвали і намагайтеся заохочувати дії, обов’язково залучайте сина або дочку до посильної праці, і знайдіть спосіб розповісти про прості речі доступним для дитини мовою. При цьому уникайте:

проявів зайвої турботи,

фізичного покарання,

морального насильства,

а також обов’язково враховуйте потреби і особиста думка дитини. В іншому випадку в майбутньому ви ризикуєте отримати некерованого підлітка, який буде принципово ігнорувати всі поради і відкидати турботу. Слід всіляко заохочувати бажання дитини бути самостійною. Хоче він одягатися або взуватися сам – дозвольте йому здійснити задумане. У малюка виникло бажання зробити саморобку без допомоги батьків, полити квітка, випрати носовичок або пригостити віртуальним пирогом з дитячого посуду – не бороніть починанням. Навпаки, потримайте сина або дочку, похваліть його прагнення, а при необхідності м’яко скоректуйте його дії. Що стосується заохочень, то вони повинні бути словесними. Якщо батько стане привчати дитину отримувати вигоду за виконання традиційних завдань, то в майбутньому очікувати самостійності та ініціативності від дитини можна тільки в тому випадку, якщо за свої дії дитина отримає нагороду. А меркантильність, в кінцевому рахунку, призведе до плачевних результатів. Досвідчені фахівці говорять про те, що помилково нав’язувати дитині свою думку. Втручатися в творчий процес слід тільки тоді, коли дії можуть завдати шкоди власному здоров’ю. Будь-які вчинки, які сприяють отриманню досвіду, повинні заохочуватися дорослими. Вихователі не рекомендують переривати процес творення: малюк, який зацікавлено дивиться на повзучу комашку, має більше шансів на самостійність, ніж дитина, що не помічає комах навколо себе. Навіть при відсутності часу батькам рекомендують звернути увагу на предмет, який привернув малюка, а потім обережно перевести увагу на мету, потрібну дорослому. По дорозі слід поговорити про комашку, розповісти про неї захоплюючу історію і поцікавитися власною думкою сина або дочки. Таку методику виховання можна застосовувати у дітей віком від 1 року. Виховати бажання самостійної роботи можна за умови створення довірчих відносин. Дозволяйте дитині вибирати одяг, в якій він хоче піти сьогодні в садок, враховуйте думку з приводу зачіски, а також дозволяйте самостійно вибрати фрукт в супермаркеті, олівець для розфарбовування картинки і колір пластиліну для створення шедевра. Прагнення без особливої ​​потреби показати «як правильно» або нав’язати своє «істинно вірне» бачення проблеми обов’язково призведе до того, що дитина постійно буде чекати підказки і допомоги з боку дорослого, а в найгіршому варіанті постійна допомога стане причиною апатії і ліні.

«Ні», щоб уникнути стійкого опору

Не варто примушувати дітей до певних дій за допомогою погроз, сили або шантажу. Мине небагато часу і таке виховання нестриманий батько відчує на собі. Дитина, яку змушували виконувати непосильні справи, стає агресивною. Малюкові в майбутньому буде складно контролювати свої емоції, що, в кінцевому рахунку, призведе до відсутності друзів, підміні інтересів, а також негативно позначиться на здатності до навчання. Ніколи не потрібно вимагати від сина чи доньки відтворювати те, що вже вміє робити дитина подруги, сестри або сусідки. Всі діти індивідуальні і мають різні терміни дозрівання психіки. Не намагайтеся поставити в обов’язки малюкові ті «дорослі» справи, навіть ті, які буквально вчора він робив самостійно. У разі, коли дитина не справляється з поставленим перед собою завданням (занадто повільно застібає гудзики, неправильно одягає колготи і т. д.), Постарайтеся підтримати його підбадьорювання, і якщо це не допомагає, то протягуйте руку допомоги. При цьому не забувайте сказати, що в наступний раз у нього все вийде. Критика на адресу малюка категорично заборонена: уникайте емоцій навіть у тому випадку, коли він сам виявив бажання зробити роботу, але не зміг виконати її якісно.