Посидючість – це здатність зосереджуватися на певному виді діяльності протягом тривалого часу. Це не вроджена звичка. Вона формується поступово та впливає на подальше виховання відповідальної та дисциплінованої особистості. Особливого значення посидючість набуває під час навчання, коли дитина протягом уроку має бути уважною та зосередженою, що сприятиме кращому засвоєнню матеріалу та успішності.
Перше, над чим потрібно працювати батькам, це сформувати чіткий розпорядок дня та обов’язків. У розкладі має бути зазначений час для харчування, навчання та розваг. Водночас слід пам’ятати, що голодна та втомлена дитина не зможе сконцентруватися на предметі, тому обирайте час для навчання, коли дитина бадьора і сита.
Привчити дитину до дисципліни допоможуть обов’язки. Доручати завдання необхідно з урахування вікових особливостей. Водночас виконання домашніх обов’язків, що має стати частиною повсякденного життя дитини, привчатиме її до самоконтролю.
Ще одним чудовим способом розвивати посидючість є читання книг.
Велике значення має облаштування комфортного робочого місця для навчання зі зручним столом, кріслом, а під рукою учня має знаходитись все необхідне. В робочій зоні не має бути іграшок, цукерок, фруктів.
Рекомендуємо батькам встановлювати обмеження часу для виконання завдання, що стимулюватиме дитину до більш ефективної роботи. Так дитина стає більш сконцентрованою, не дозволяє собі відволікатися.
Таке тренування самодисципліни має багато переваг, зокрема дитина отримує приємне відчуття досягнення після успішної роботи, також невеликий проміжок часу дозволяє уникнути перевантажень.
Якщо у дитини щось не виходить, не варто її критикувати. Краще зосередитися на її досягненнях. На помилки варто вказувати дуже делікатно, щоб не образити дитину. Розвиток посидючості вимагає часу та терпіння.
.png)
