1. Завжди беріть із собою на майданчик іграшки. Навіть якщо малюк ними і не буде гратись, їх можна використати, щоб поміняти на чужу іграшку, яка буде малечі до вподоби. Нехай дитина сама обере, що хоче взяти. Добре якби в неї була власна сумочка чи рюкзак, куди вона покладе потрібні їй речі і сама буде їх нести (для дітей віком від 2-х років).
2. Одягайте дитину на прогулянку не як «на свято». Дитина повинна мати можливість впасти, вимазатися і знати, що їй за це нічого не буде – тільки так вона зможе пізнати світ повністю. Якщо на вулиці мокра погода – гумові чоботи прекрасний вихід із ситуації. Добре мати з собою на прогулянці сухі та вологі серветки.
3. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. Звичайно, якщо це стосується безпеки наполягайте на тому, щоб ви були поряд. Тобто, коли 1,5 річний малюк намагається залізти на гірку, не забороняйте одразу і не прибирайте з гірки, а допоможіть йому пізнати новий «інструмент», будучи поряд та «страхуючи» його. Або якщо малеча підійшла до калюжі, не забирайте її одразу звідти, а дайте краще паличку в руки і покажіть як можна «гратися» з калюжею так, щоб не замочитись.
4. Не будьте пасивними. Пробуйте грати з дитиною – машинками, коляскою, м’ячиком, хованки …, тільки йдіть за бажаннями дитини, Привносите свої ідеї тільки, якщо бачите, що дитина занудьгувала і не знає чим зайнятися або як спосіб переключити увагу (для маленьких діток).
5. Не ігноруйте моменти, коли дитина бере без просу чужу іграшку. Малечі треба пояснити, що то не його і просто так чуже брати неможна. Якщо дитина зовсім маленька, покажіть їй приклад як треба просити іграшку або як треба мінятись. Дуже важливо, щоб ви озвучили прохання, таким чином навчивши дитину правильно формулювати потрібні фрази. Якщо хазяїн не хоче ні давати іграшку ,ні ділитись, поясніть своєму малюкові, що хлопчик чи дівчинка не хочуть давати, у кожного є свої речі і це нормально.
6. Якщо ваша дитина вдарила когось, обов’язково наголосіть на тому, що так робити не можна і покажіть на власному прикладі, як варто вирішити конфлікт по іншому (наприклад, ваш хлопчик штовхнув іншого оскільки той насипав на нього пісок. Покажіть дитині інший спосіб вирішення ситуації – «мені неприємно, що ти сипиш на мене пісок, не роби так!»). Вчіть вирішувати конфлікти не звертаючись одразу до кулаків.
7. Якщо у вашої дитини забрали іграшку і вона проти цього, не треба називати її жадібною, а розкажіть краще як можна повернути іграшку. Можна сказати «якщо ти не хочеш давати совочок, підійди і скажи це хлопчику». Запропонуйте вашій дитині поділитись якоюсь іншою іграшкою. Якщо ж ваш малюк зовсім нічим не хоче ділитися, а навколо багато дітей, запропонуйте йому взагалі прибрати іграшки або піти і гратися туди, де нікого немає. Таким чином ми показуємо дитині, що поважаємо її право власності, не заставляємо ділитись, а робимо так, що невдовзі вона сама зрозуміє, що краще поділитись, бо інакше вона бути гратись окремо від усіх. Але це буде її власне бажання, варто тільки трохи почекати.
8. Бувають моменти, коли ваша дитина приходить і жаліється вам на те, що інші діти не хочуть з ним гратися чи не приймають в свою команду. В такій ситуації не варто йти і «розбиратися» з іншими дітьми. Краще підтримайте малюка, порадьте як можна вийти із ситуації, розкажіть щоб ви зробили на його місці. Наприклад, можна сказати «а ти створи свою команду», «давай побудуємо замок чи тунель із піску». Інші діти побачивши як малюк із захопленням грає в піску самі захочуть до вас приєднатись.
9. Частою причиною конфлікту є момент, коли треба йти з майданчика. Що робити?
Перед тим, як йти додому попередьте дитину про це. Попереджувати варто не менше ніж 3 рази, між якими здійснювати короткі інтервали часу. Починайте попереджувати не пізніше ніж за 10-15 хвилин.
Прослідкуйте, щоб дитина закінчила розпочату гру. Насправді діти часто переключають діяльність і буває дуже рідко так, що малюк довго грається в одне й те саме. Головне – не переривати діяльність, тоді дитині легше буде покинути майданчик.
Звичайно є такі моменти, коли дитина просто не хоче йти додому і це нормально! Якщо ви сказали, що пора – значить пора, не йдіть у дитини на поводу. Адже так ви жертвуєте своїми потребами, а це шлях до розбещеності.
Коли ви йдете з майданчика ніколи не говоріть дитині неправду. Часто батьки можуть сказати: «ходімо додому – там бабуся приїхала». Хоча насправді ніякої бабусі там немає. Або «я пішла додому, а ти залишайся тут сам(а)». Дитині треба говорити лише правду. Інакше – між вами може просто зникнути довіра і тоді дитина все менше і менше буде вас слухатися і сприймати всерйоз все, що ви говорите. Крім того, дитина вчиться брехати. Тоді можете не дивуватись, звідки ваша малеча вміє говорити неправду!
10. Бажаю вам отримувати від прогулянки задоволення разом із вашою дитиною! Сприймайте це як спосіб пізнання світу та всезагального розвитку.
