Бесіда для батьків "Рука розвиває мозок"

Останнім часом батьки часто чують про дрібну моторику і про необхідність її розвивати. Що ж таке дрібна моторика і чому вона така важлива?

Дрібна моторика – це сукупність скоординованих дій людини, спрямованих на виконання точних дрібних рухів кистями і пальцями рук і ніг.

Значення дрібної моторики дуже велике. Чим краще розвинені дрібні рухи пальців, тим гармонійніше розвивається людина. Встановлено, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від їх ступеня розвитку дрібної моторики.

Вчені довели, з анатомічної точки зору близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, що розташована дуже близько від мовленнєвої зони. Саме величина проекції кисті руки і її близькість до моторної зони дають підставу розглядати кисть руки як «орган мовлення», такий же, як і артикуляційний апарат. У зв'язку з цим, було висунуто припущення про суттєвий вплив тонких рухів пальців на формування і розвиток мовленнєвої функції дитини.

Якщо рухи пальців розвиваються «за планом», то і розвиток мовлення також буде в межах норми, та навпаки. Інакше кажучи, чим краще розвинені пальчики малюка, тим простіше йому буде опановувати мовлення. Тому, щоб навчити малюка говорити, необхідно не тільки тренувати його артикуляційний апарат, а й розвивати дрібну моторику.

Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими психічними функціями, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття (координація), уява, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.

Займатися розвитком рухів пальців рук і починати активне тренування пальців дитини потрібно вже з раннього віку, тим самим стимулюючи відділи мозку, що відповідають за мову і рухи пальців рук.

У старшому дошкільному віці робота по розвитку дрібної моторики і координації рухів руки повинна стати важливою частиною підготовки до школи, зокрема, до листа.

Дрібну моторику рук розвивають:

• Різноманітні ігри з пальчиками, де необхідно виконувати ті чи інші рухи в певній послідовності;

• Ігри з дрібними предметами;

• Ігри, де потрібно щось брати або витягувати, стискати - розтискати, виливати - наливати, насипати - висипати, проштовхувати в отвори;

• Малювання олівцями (фломастерами, пензликами);

•застібання і розстібання гудзиків, одягання і роздягання, тощо.

Звичайно, розвиток дрібної моторики - не єдиний фактор, що сприяє розвитку мовлення. Якщо у дитини буде прекрасно розвинена моторика, але з ним не будуть розмовляти, то і мовлення дитини буде не достатньо розвинено. Необхідно читати дитині, розповідати про все, що його оточує, показувати картинки, які дитина із задоволенням розглядає. Тобто необхідно розвивати мову дитини в комплексі, багато і активно спілкуватися з нею в побуті, викликаючи його на розмову, і також займатися її розвитком дрібної моторики

Інформація для батьків "Безпека на дорогах в умовах воєнного стану"

 

Інформація для батьків

Безпека на дорогах в умовах воєнного стану

Під час воєнного стану залишається актуальною тема безпеки на дорозі.

Нові умови життя,в яких опинились українці,вимагають від нас пристосуватися та бути відповідальними за збереження життя та здоров’я близьких.

Хто такі учасники дорожнього руху?

Це – пішоходи, водії, пасажири, велосипедисти, тощо.

Де паркувати свій автомобіль?

Власний транспорт за можливості зберігати у капітальному гаражі. Залишення транспортного засобу на вулиці підвищує шанси його пошкодження від вибухів.

Дотримуйтесь комендантської години!

Пересування транспортом або переміщення пішки у межах одного чи кількох населених пунктів мають відбуватися з дотриманням комендантської години. Її тривалість відрізняється у різних містах. Тому планувати тривалі переїзди слід з урахуванням цих вимог і бажано із запасом часу.

Пам’ятайте ! У разі порушення комендантської  години патруль має право Вас затримати, застосувати фізичну силу і в окремих випадках зброю.

Що робити, якщо ви помітили ворожу військову техніку або солдатів – окупантів?

§  Не тікати!

§  Не привертати до себе увагу!

§  Покинути пішки або на автомобілі поле їх зору.

§  Уникати словесних образ у їх бік.

§  Повідомити компетентні органи про чисельний склад ворога, кількість ворожої техніки, місце її дислокації та напрям руху.

Куди або кому у такому разі повідомляти?

§  Повідомити через чат-бот «єВорог» у месенджері Телеграм,пройшовши нескладну і швидку авторизацію у додатку «Дія».

§  Надати інформацію по телефону у найближче управління СБУ або Національної поліції.

§  Розказати про побачене військовослужбовцю ЗСУ або поліцейському.

Шановні батьки, будьте обачні та обережні. Не нехтуйте сповіщенням повітряної тривоги. Бережіть себе та своїх рідних!

 

Інформація для батьків "Небезпечні комахи : кого боятись?"

Інформація для батьків"Як перемогти сором'язливість у дитини"

Зазвичай батьки пишаються своєю дитиною, яка весела та легко може знайти нових друзів, стати “своєю” у будь-якій компанії. Натомість, коли малеча сором’язлива, дорослі намагаються розговорити її, а інколи ще гірше – змусити гратися з іншими дітьми.

Експерти кажуть, що цього робити не варто.Тож, як поводитись батькам сором’язливих дітей, щоб підтримати їх і допомогти, при цьому не змушуючи змінюватися?

Перестаньте сприймати сором’язливість як слабкість

Більшість дітей виявляють стриманість при знайомствах з новими людьми і це цілком нормально.Особливо це стосується дітей молодшого віку.

“Ця початкова сором’язливість – це саме те, як ми потрапляємо в новий простір і орієнтуємось в ньому” .Зрештою, навіть у сором’язливих малюків є кілька друзів, з якими вони чудово спілкуються.

Крім того, сором’язливість може бути корисною. Вона здатна допомогти людям подумати перед тим, як діяти, а це означає, що вона захищає. Експерти, які вивчали сором’язливість, закликають людей не сприймати це як слабкість, просто це інший спосіб бути соціальним.

Уникайте ярликів і попросіть інших не робити цього

“Не позначайте свою дитину як сором’язливу. Спробуйте пояснити дорослим, що ваша дитина повільно звикає до інших, і робіть все можливе, щоб не ставити ярлики на їхній поведінці."

Дайте дитині можливість практикувати спілкування

Важливо, щоб батьки не штовхали сором’язливих дітей до соціальних взаємодій, коли вони по-справжньому почуваються незручно. Але також важливо дати їм багато невимушених можливостей практикувати знайомства.

“Низка проведених досліджень показала, що коли сором’язливі діти ходять у дошкільні заклади кілька днів на тиждень, або перебувають у клубі чи в команді, цього може бути достатньо, щоб перемогти сором’язливість.

Однак, не штовхайте дитину до ситуацій, які просто не підходять для її особистості. Також пам’ятайте, що їй завжди потрібно трохи часу, щоб “розігрітися”. І з часом ви побачите, що ваша дитина почне грати та досліджувати, навіть якщо на початках це займає, скажімо, 20 хвилин.

Коли треба звернутися до спеціаліста

Якщо ви помітили, що сором’язливість вашої дитини є незвичайною, наприклад, вона впадає в істерику щоразу, коли треба йти в школу, чи не може знайти друзів, це сигнал звернутися за допомогою до фахівця. Проконсультуйтеся зі своїм педіатром або спеціалістом з психічного здоров’я.

“Дитина, про яку вам слід турбуватися, – це та дитина, яка ніколи не “розігрівається”, ніколи з радістю не вступає у такі ситуації і яка просто не може знайти свою нішу."

Вона додає, що ранні втручання можуть бути дійсно ефективними для лікування або навіть запобігання повномасштабній соціальній тривожності. І щоб терапія спрацювала, батьки не повинні бути надмірно напруженими, адже немає нічого поганого у стриманості. Дорослі мають дати своїм дітям чітке розуміння, що вони люблять їх такими, як вони є.