Трудова діяльність дошкільника
як передумова професійного визначення
«Радість праці –
могутня виховна сила», –
писав В. О. Сухомлинський.
У дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення початкових трудових умінь та навичок.
Для дорослих стоїть важлива задача повною мірою використати можливості віку для максимально ефективного розвитку в дитини трудової діяльності.
Найкраще засвоюється саме те, що викликає в дитини позитивні переживання, тому її працю слід організовувати так, щоб виникали радість праці, задоволення процесом та результатом її виконання.
Однією з провідних умов формування трудової діяльності є
бажання дитини брати участь у житті дорослих, наслідувати їх, тісно переплетене із зростанням її прагнення до самостійності.
Перші спроби малюка включатись у життя дорослих, діяти як вони – слід обов'язково підтримувати. Адже мама швидше приготує обід, якщо не відволікатиметься на допомогу донці, яка «ліпить вареники» разом з нею.
Щоб малюк полюбив працю, недостатньо лише одного бажання,
він повинен оволодіти технічною стороною праці (вміннями й навичками),
а також розкрити для себе сутність праці як основи життя людського суспільства.
У праці відшліфовуються узагальнені дії:
вміння організовувати свою роботу,
контролювати,
оцінювати,
формуються специфічні якості особистості:
працьовитість,
працездатність,
звичка до регулярної праці,
потреба бути корисним,
допомагати.
Надзвичайно позитивно трудова діяльність впливає на розвиток
самостійності,
суб'єктності,
творчих здібностей дитини.
Вона навчається проявляти ініціативу, впливати на думки й почуття інших людей через результати своєї праці. Праця дошкільника сама по собі не має суспільної значущості, характерної для праці дорослих, проте розкриває для дитини цю значущість, сприяє оволодінню суспільними мотивами праці.
Праця дошкільника набуває систематичного та розгорнутого характеру завдяки включенню в неї ігрових моментів, пов'язуванню із уявними ситуаціями, прагненню наслідувати дорослих.
Якщо створити ігрову мотивацію, дитина краще виконує монотонну господарсько-побутову працю. Наприклад, якщо дитина уявляє себе снігоприбиральною машиною, то в неї краще виходить прибирання снігу з доріжки.
У різноманітних видах трудової діяльності дитина одержує, узагальнює і систематизує уявлення про працю дорослих, їх професії; проходить перший (емоційний) етап професійного самовизначення, коли виникають перші уподобання, намічаються професійні інтереси. Разом з тим розширюються знання дитини про професії.
Знання про професії не обмежуються лише назвами професій. Діти добре обізнані зі знаряддями, інструментами, технікою, які характерні для окремих професій, використовують свої знання в іграх: лікар користується стетоскопом, шприцем, голками, медичним посудом, термометром; вчитель має ручку, зошит, журнал, у класі розташовані парти, дошка; водій керує машиною, в нього є запасне колесо, ключі для закручування гайок тощо. Старші дошкільники орієнтуються і на процес праці, описуючи послідовність його виконання.
Складовою частиною дитячих уявлень про професії є виділення якостей, необхідних для представників певних професій:
лікар охайний, уважний; вчитель - розумний, уважний.
У дитини виникає повага до праці дорослих, розуміння її суспільного значення. Знання про працю дорослих виступають як центральна ланка уявлень про соціальну дійсність (В. І. Логінова).
Немає коментарів:
Дописати коментар