Варто зауважити, що в людський мозок не закладена функція підтримки чистоти і порядку. Це навички, які дитина набуває в процесі виховання. У психології це називається «засвоєнням культурного досвіду».
Як привчити дитину до порядку — одне з найпопулярніших батьківських запитань.
Потрібно усвідомити два простих правила:Перше правило
Закликати сина або дочку до порядку в кімнаті немає сенсу, якщо ви самі його не підтримуєте. Основа виховання — особистий приклад. Якщо татові брудні шкарпетки живуть своїм життям, якщо мама не застеляє вранці ліжко й всі дружно збирають в раковині брудний посуд — для дитини це приклад, ідеал порядку. Вимагати від неї іншої поведінки нелогічно й нечесно.
Друге правило
Пізно вчити дітей стежити за чистотою в будинку, якщо звичка прибирати речі не сформувалася в ранньому дитинстві. Не буває «занадто рано»: поняття про чистоту і порядок закладаються у дітей досить рано: коли малюк починає ходити, розбірливо говорити і вже усвідомлює себе самостійною особистістю.
Прагнення до порядку не є природною потребою, тож цю звичку треба формувати. Спочатку варто робити це разом, але це буде спільною грою: мама прибирає, а дитина повторює. Але майте на увазі, що при першій нагоді вона знову все розкидає. І не тому, що дитина не вихована й робить це на зло, просто розкидати іграшки це також цікава гра.
А ось нагадувати про те, що треба прибрати у себе в кімнаті, повісити одяг в шафу, а підручники скласти в портфель, доведеться ще довго. Насправді мало хто з дітей організований настільки, що їм не потрібно нагадувати про такі речі.
Вікові особливості привчання до дисципліни 2-3 роки
Щоб уникнути конфліктів з приводу неприбраних іграшок, батькам малюків доведеться прийняти факт: 2–3 роки — не той вік, коли чистота в кімнаті наводиться без нагадувань. Наберіться терпіння.
Дітям комфортніше перебувати в хаосі, це їх спосіб організації простору. Але це не означає, що з цим треба змиритися.
Якщо в сім’ї діють певні норми і правила, прищеплюйте їх і дитині.
У цьому віці прибирання — це захоплива гра. Для малюка важливий час, проведений разом з мамою. Придумайте гру, результат якої — чиста і прибрана кімната.
Ініціатором прибирання виступає мама, а дитина допомагає. Не присоромлюйте дитину, якщо вона просить допомогти з прибиранням іграшок.
Якщо ви бачите, що чадо проявляє ініціативу і починає прибирати іграшки або допомагати зі справами по дому — не відштовхуйте, не висміюйте та не критикуйте. Звичайно, 3-річний малюк не зітре пил ретельно. Але спроби варті похвали. Підтримуйте дітей і заохочуйте. Нехай у дитини буде своя ганчірочка або совочок. Дітям у віці «я сам» це важливо.
Нехай спільне прибирання стане звичкою і ритуалом. Ви повинні робити це разом регулярно, а не час від часу.
І ще один дуже важливий момент: чим більше роздратування і агресії буде виходити від дорослого з приводу «розкиданих всюди речей та іграшок», тим менша ймовірність того, що порядок колись стане природною внутрішньою потребою. Тож якщо ви хочете прищепити дитині любов до чистоти та порядку — наберіться терпіння.
Немає коментарів:
Дописати коментар