Підкреслюючи провідну роль гри в житті дитини, науковці називають її вищою формою дослідження навколишнього світу, а також основою людської культури.
Гра для дошкільняти - зовсім не забава, у ній малюк переживає різноманітні емоції, задовольняє потребу в дії, закріплює знання і пізнає нове, набуває соціального досвіду, засвоює морально-етичні норми. У грі малюк живе і різнобічно розвивається, хоча сам про це й не здогадується, захоплений ігровим процесом і спілкуванням з дорослими та однолітками. З грою дитину ознайомлює дорослий, тому він має створити всі умови для вільного творчого розгортання ігрової діяльності та посприяти повноцінному розвитку в ній кожної дитини. Не маючи ігрового досвіду, дитина не має можливості навчатися самостійно визначати мету своєї діяльності та планувати її.
Що маємо робити для розвитку ігрової діяльності:
- Допомогти дітям навчитися грати: розширити їхній кругозір (проводити тематичні заняття, екскурсії, бесіди, сюжетно-дидактичні ігри тощо); увійти в гру дітей, іти за ними, дотримуватися правил гри.
- Залучати малюка у систему активної взаємодії з природним та соціальним довкіллям.
- Допомагати дитині адаптуватися в соціальному просторі через ігрові ролі, ігрові та реальні стосунки з дорослими й однолітками.
- Постійно розширювати й змінювати навколишнє предметне середовище шляхом зміни та доповнення сюжетних ліній гри.
- Розвивати ігрові навички: від здатності самостійно ставити мету, визначати сюжет гри до вміння організовувати ігрову діяльність, підпорядковувати свою поведінку ігровим правилам, планувати гру, доводити її до логічного завершення сюжету та вичерпання ігрових ролей.
- Залучати дитину до культурно-історичних досягнень суспільства засобами збагачення змістової складової гри та відповідних сюжетних ліній.
- Формувати загальнолюдські цінності, такі як добро, істина, краса, справедливість, любов. Розкриваючи зміст ігрової ролі, сприяти опануванню дитиною норм спілкування.
Тож спрямовувати гру, хоча б на етапах визначення сюжету, характеру та ролей, необхідно, але непомітно, тактовно і обережно. У дітей має залишатися свобода та можливість реалізовувати власні ідеї доти, доки гра розвивається в позитивному й безпечному напрямі.
Дорослий має допомогти дитині перетворити гру на змістовну, цікаву діяльність, забезпечивши її виховну цінність, і при цьому зберегти її самодіяльний характер. Водночас важливо подбати, щоб між дітьми встановилися дружні стосунки, сприяти створенню позитивної емоційної атмосфери. Педагог може впливати на творчі ігри вихованців непрямим і прямим способами.
Перша і неодмінна умова розвитку ігрової діяльності - наявність у дітей потрібних знань, якими маємо збагачувати їх і в повсякденному спілкуванні, і на заняттях. Так, діти не гратимуть у пожежників, геологів, моряків, не маючи уявлення про ці професії. Іноді вже розпочата гра гальмується через брак необхідної інформації. Тож вдаючись до непрямого впливу на гру, вихователь допомагає дітям набути певні знання, надаючи процесові емоційного характеру.
Розвивальні ігри для середнього дошкільного віку:
- Сюжетно-рольові ігри: Найважливіший вид. Дитина приміряє ролі дорослих: «Лікар», «Магазин», «Водій», «Сім'я». Це вчить розуміти функціональність предметів та людські стосунки.
- Дидактичні ігри (настільно-друковані): Використовуйте саморобні картки, лото, пазли, щоб вивчати форми, кольори, цифри та літери.
- Конструювання та ігри з дрібними предметами: Розвивають дрібну моторику, просторове мислення (LEGO, кубики, мозаїка).
- Рухливі ігри: Ігри з м'ячем, «доганялки», танці, що допомагають освоїти моторні навички

Немає коментарів:
Дописати коментар